mormon.org У всьому світі
Наші люди
Наші цінності
Наші віровчення
Відвідайте нас
.

Привіт, мене звуть Rose Yvette

  • Rose Yvette
  • Rose Yvette
  • Rose Yvette
  • Rose Yvette
  • Rose Yvette
  • Rose Yvette
  • Rose Yvette
  • Rose Yvette

Про себе

За фахом я митець, художниця та гравер, працюю у своїй домашній студії у Вірджинії і здебільшого пишу людей. У 1990 році я закінчила студію з образотворчого мистецтва та історії мистецтва. Я також навчаю історії мистецтва у моїй студії. Але в першу чергу, я дружина і мати 4 чудових дітей віком від 19 до 9 років. Гармонійне поєднання сім’ї та творчої частини мого життя є безперервним процесом, і саме в цьому я постійно шукаю вказівок від Господа, щоб справлятися з суєтою нашого життя, слідкувати за найважливішим: фізичним та емоційним благополуччям моєї сім’ї. Неважливо, якого успіху я досягла у своїй професії, мої найцінніші благословення йдуть від дорогоцінних стосунків з моєю родиною. Бути матір’ю, безсумнівно, найскладніша справа, яку мені коли-небудь доводилося робити, але й варта найбільших зусиль у багатьох відношеннях і тримає мене в реальності. Роль матері також дає мені більш глибоке відчуття як митця, якого я ніколи не відчувала, тому що зараз я пишу під впливом свого досвіду як жінки та матері.

Чому я мормон

Я приєдналася до Церкви, коли мені було 19 років, після того, як знала Церкву більшість свого життя, оскільки мій сусід та найкращий друг сім’ї—мормон. Ще з 5 років я проводила багато часу в їхньому домі і там я завжди відчувала дуже особливий дух. Я також відчула єдність в їхній сім’ї та відвідала декілька церковних заходів і познайомилася з багатьма іншими членами Церкви та завжди відчувала той самий дух. Вони випромінювали щось, і це було те, чого я бажала. Я хотіла той секрет щастя. Але дитиною я глибоко не замислювалася про все це. Так було доки мені не виповнилося 18 років, між першим та другим курсами коледжу, коли раптом це стало набагато важливішим для мене. Знаходячись цілий рік далеко у коледжі, будучи пригніченою через обмеженість та відсутність сенсу в такому метушливому світі ідей та пошуків, я відчула, що має бути ще щось у житті, окрім щоденного існування. Я знала, що маю знайти Бога. Я хотіла знати, яка Церква була істинною. Тому я досліджувала багато релігій і не була активною в тій, в якій я народилася. У той момент мій найкращий друг послав місіонерів до мене додому. Можливо, раніше це б роздратувало мене, але то був той момент, коли я енергійно шукала відповідей. Я хотіла знати їх особисто. Послання від місіонерів про план щастя Небесного Батька знайшло відгук у мені, так ніби я вже знала про ці речі, але потребувала почути їх. Все звучало таким знайомим. Я знала, що хотіла справжніх речей, а не скороминучого щастя світу. Я хотіла справжнього щастя. Почути, що Бог має план щастя, прозвучало для мене істиною. Знати, що Небесний Батько—люблячий Батько, і що я—Його дитя, що він послав Свого Сина Ісуса Христа, щоб викупити нас та воскреснути для нас, тому що Він любив нас—все це для мене наче дорогоцінне золото і чомусь раптом воно не мало значення до цього часу в моєму житті. У дитячі роки я лише трохи знала про Бога та Ісуса Христа, але я не знала Їх. Я також майже нічого не знала про тих, з ким я тоді мешкала, або про релігію, до якої належала у дитинстві, і раптом пізнати, хто є Бог та Його Син, і довідатися, хто я така—було неначе спалах світла. Пізнання про план щастя люблячого Небесного Батька стало найсолодшим плодом, який я коли-небудь куштувала. Я маю мету, життя має напрямок, а стосунки та сім’ї мають значення. Я хотіла мати таку любов у моїх сімейних стосунках. Навіть знання про те, що Джозеф Сміт був знаряддям для початку відновлення Церкви Господньої, мало сенс. Він був першим пророком цього розподілу в останні дні, і сила священства та всі його ключі мали бути відновленими Ісусом Христом через нього. Той факт, що саме Ісус Христос, а не Джозеф Сміт керує цією Церквою, звучить істинно. Його апостоли та пророки звертаються до Нього та отримують безпосереднє скерування через Його Дух. Ця Церква створена не людиною. Крім того, коли я дізналася від місіонерів, що можу запитати у самого Бога, чи все це істинно, і особисто отримати цю відповідь, змінило усе. Це також здавалося для мене істинним та було ознакою істинної релігії. Я могла не покладатися на їхні слова. Я сама могла запитати у Бога після значного вивчення, дослідження і молитви. Навчаючись від місіонерів, я відчула ті самі відчуття, що я зазнала раніше, з сім’єю мого найкращого друга, щось те особливе, той дух. Я відчула, як у моїх грудях запалало зсередини, і я знала, що все це було істинним. І я отримала відповідь, що це все насправді, і вони насправді істинні. 23 року потому після того, як я христилася у Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів, я ніколи не озиралася назад, дивилася тільки вперед. Я ніколи не зможу перелічити усі благословення в моєму житті. Євангелія благословила мене багатим та повним життям, в якому я можу розпізнати Божу руку, коли шукаю Його через молитву та щоденне вивчення Писань. Ми з чоловіком одружилися у храмі у Вашингтоні, округа Колумбія, і одружені вже 20 років. Мати євангелію в моєму житті, щоб допомогти виховати 4 дітей—це безцінне благословення, бо я знаю, що ми не призначені для того, щоб робити все поодинці. Ми можемо попросити проводу Божого та йти досконалим шляхом, прокладеним Ісусом Христом. Якщо щодня ми робимо помилки, ми завжди можемо щиро покаятися, щоб залишатися поруч з Ним. Бачити, як це знання росте в моїх дітях, що вони також мають зростаючі свідчення про Спасителя та повноту євангелії—безмірна радість, бо я знаю, що воно служитиме якорем у їхньому житті, що які б бурі не лютували навколо них, вони знають, до якого джерела їм треба звернутись, щоб здолати будь-які труднощі. Згадуючи свої підліткові роки, коли я росла, не знаючи повноти євангелії і постійно прагнучи заповнити цю прогалину та порівнюючи їх з життям моїх підлітків, які приймають мудріші рішення у своєму житті і повністю втілюють вчення євангелії, маючи усі благословення, я бачу прямий доказ того, що євангелія істинна. Я бачу, настільки чудово розвиненими, успішними, здібними і щасливими особистостями вони стають—і це прямий результат життя за євангелією. Вони більш зосереджені на тому, що є важливим у житті. Я також бачу, що вони мають добрі та чуйні серця, постійно маючи можливість відкласти в сторону своє “я” та допомогти іншим. Вони розвивають характери цілісності та чесноти, і я так пишаюся ними. Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів є істинною відновленою Церквою Господа. Я така вдячна за знання того, що священство відновлене і що отвори небесні відкриті. В своєму житті я бачила багато малих та великих чудес, здебільшого це були особисті свідчення Духа про те, що все це істинно. Я також бачила багато діючих чудес в організації Церкви, які проявлялися у численних здібностях провідництва, але залишалися поза увагою. Я бачу любов та опіку провідників до членів Церкви, і Господь допомагає їм, коли вони звертаються за проводом до Ісуса Христа через Святого Духа. Я завжди бачу, як вони служать з думкою: “Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив? Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля”. Я бачила, як прості звичайні люди роблять надзвичайні справи. Я також бачу, що Церква істинна завдяки чистій любові Христа та доброті, яку я відчуваю не тільки у Церкві, завдяки змістовному спілкуванню в моїй громаді, незалежно від нашого місця проживання. Ми відчуваємо, що це істинна Церква Господня, бо Він заснував її таким чином, щоб кожний її член мав можливість допомагати та піклуватися один про одного, тут щодня відбувається багато непомітних добрих вчинків, де допомагають нужденним і ніхто не залишається осторонь. Життя сімей у нашій громаді дуже пов’язані, ми вчимося одне в одного, ми допомагаємо одне одному, ми разом виховуємо наших дітей, ми сміємося та плачемо разом, ми благословляємо одне одного. Це також тривалі та значущі стосунки, і це те, як був створений Сіон. Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів є істинною організацією Ісуса Христа. Я—мормонка, тому кожною клітинкою моєї суті я знаю, що євангелія—справжня, і що вона призначена для того, щоб вести нас до справжнього щастя: мати життя, наповнене змістом на цій землі, мати цінні та значущі стосунки на цій землі, і щоб ми могли відчути чисту любов Христа завдяки цим зв’язкам, і щоб ми могли також розвивати та проявляти цю найбільш цінну чесноту шляхом служіння одне одному та іншим. Ми маємо допомогти одне одному дістатися небес та привести наші сім’ї із собою. Я знаю, що Бог живий, і Він відповідає на молитву, мою молитву, і що бездоганний взірець щастя—наслідувати взірець Господа, самого Ісуса Христа, у доброті та в справах, це моє свідчення в ім’я Ісуса Христа, Спасителя світу, амінь.

Особисті історії

Що ви робите, щоб сприяти зміцненню сім’ї та її успіху?

Незважаючи на всілякі спокуси заглибитися в мистецьку професію, разом з чоловіком я прийняла рішення бути матір’ю-домогосподаркою. Я впевнена, що таке рішення розчарувало деяких моїх професорів, які покладали високі надії на мою дуже успішну та бажану кар’єру одразу після коледжу. Однак ми прийняли таке рішення, тому що були в змозі досягти цієї мети, і ми б ніколи не стали судити працюючих матерів або матерів-одиначок, які мають працювати не вдома. Таке рішення задовольняло наші сімейні обставини. Я вирішила відкласти свою мистецьку кар’єру, доки діти не стануть дорослішими, або звести роботу до мінімуму, особливо, коли вони такі малі. Після 19 років виховування дітей, я так вдячна за те рішення, не тільки тому що я була з ними в добрі чи погані, чудові або складні моменти, але й тому що коли роки проходять, ви вже не можете їх повернути назад. І ті 19 років дуже швидко сплинули. Я ніколи не шкодуватиму про рішення залишитися вдома з моїми дітьми. Я ніколи не відчувала, що змушена робити це. Це було моє рішення. Хоча світ може засуджувати таке рішення і менше поважати мої розумові здібності, здається, що не має значення, коли хтось вважає, що бути мамою видається недоречним, коли хтось вважає, що бути мамою, в будь-якому випадку, не для “мене”. Це все задля “них” і заради того, щоб виховувати в маленьких серцях та розумах уміння бути самодостатніми, урівноваженими, здібними та чуйними людьми, бути особистостями з цілісністю та характером, та перш за все, бути дітьми, які завжди відчувають любов та впевненість у знанні, хто вони такі—діти Бога із знанням повноти євангелії Ісуса Христа. Особливо зараз, коли 3 із 4 дітей підлітки, я бачу, як це рішення стати домогосподаркою принесло величезну користь їм та мені. Наші стосунки—тісні та міцні, і я побачила, якими людьми вони стають. Вони не тільки діти доброї вдачі з високими стандартами і з відчуттям відповідальності, але і достатньо дорослі, щоб бути мені також хорошими друзями. Зрештою, повнота євангелії призначена для того, щоб допомагати сім’ям створювати дійсно важливі узи, де для любові не існує меж, навіть у складні моменти ми радимося в спільній молитві, молимося одне за одного, допомагаємо та служимо одне одному та, безумовно, любимо. І незважаючи на будь-які інші обставини, батьки мають право отримувати відповіді на молитви щодо нашого найсвященнішого наставництва над нашими дітьми. Нам радять залучати нашого Небесного Батька до процесу виховання, що дуже втішає. Як мати, я отримала багато відповідей на молитву стосовно моїх дітей та їхніх духовних потреб, навіть знання, коли дитина може бути у духовній небезпеці. Я так вдячна за силу молитви. Це значить, що божество реальне та повнота євангелії в ці останні дні істинна. Я бачу Його руку кожного дня, у дрібних та крихітних деталях мого життя, я можу порадитися з Моїм Небесним Батьком щодо того, як найкраще мені можна провести свій час і послужити своїй сім’ї. Молитва також допомагає мені долати розчарування, оскільки природа сімейних стосунків часто пов’язана з розчаруваннями та складнощами, а іноді—з битвою бажань. Коли я спираюсь у своєму вихованні дітей на любов Ісуса Христа, це завжди допомагає мені бачити їх, як дітей Бога. Коли під час таких складних моментів я зупиняюсь та молюся, це допомагає мені ясно побачити ситуацію, а слова “Як Спаситель би впорався з цим?” або “Будь ласка, дай мені сили” допомагають мені не зірватися та підійти до таких ситуацій більш виважено і з гідністю до кожного. Врешті-решт, застосовуючи кожного дня принцип молитви та вивчення Писань та прагнучи небесної допомоги в щоденній роботі через особисту та сімейну молитви, проводячи з користю час разом, протягом якого часто виникають несподіванки, і є тими способами, які Небесний Батько створив для зміцнення сімей.

Як я живу згідно з моєю вірою

На даний час я працюю з ясельною групою дітей від 18 місяців до 3 років, також багато років я служу у комітеті, який планує проведення щорічної молодіжної конференції. Протягом багатьох років я служила провідником у молодіжному товаристві у Церкві, також у жіночому товаристві у Церкві та в товаристві для маленьких дітей. Я також служила органісткою, піаністкою та диригентом в моєму приході та часто співала у церковному хорі.