mormon.org У всьому світі
Наші люди
Наші цінності
Наші віровчення
Відвідайте нас
.

Привіт, мене звуть Mike Turvey

  • Mike Turvey
  • Mike Turvey
  • Mike Turvey
  • Mike Turvey
  • Mike Turvey
  • Mike Turvey
  • Mike Turvey
  • Mike Turvey

Про себе

Моя чудова мама й тато були одружені 62 роки, доки не померла мама. У мене 3 прекрасні сестри разом з племінниками, племінницею, чудовими племінницями і чудовими племінниками, і я одружений з Сарою 21 рік, і я тато Дейва, Зака, Уоррена, Джеззі і Бена. Я чесний, реалістичний й чуттєвий “мунрейкер” з центра Уілтшира і в юнацтві любив видиратися на дерева і взагалі потрапляв у халепу! А ще я розносив газети. Я навчався у місцевій сільській школі, а потім 5 років у міській середній школі Modern Boys, де я грав у футбол за нашу шкільну команду, був чемпіоном з бігу на дистанції 800 метрів цілий сезон, і також грав у регбі. Я закінчив школу в 16 років і працював в Mechanical Engineering Apprenticeship, до чого моє серце ніколи насправді не лежало, але я продовжував працювати і “відпрацював своє”. Від природи, будучи народженим філософом, я відчував розчарування у роботі, політиці, релігії та житті в цілому і серйозно розмірковував над метою життя. Я провів кілька років, подорожуючи автостопом по всьому США, Північній Африці, Близькому Сходу, Європі і Малій Азії, засипаючи просто неба під зірками, шукаючи відповіді та утіхи для своєї невгамовної душі, знаходячи випадкову роботу, щоб утримувати себе. Я дійсно знайшов Ісуса Христа в Ізраїлі і почав шукати Його Церкву Пізніше я зустрів двох молодих місіонерів в моєму рідному місті, які навчали мене принципів євангелії. Я просто знав, що вона істинна. Я допомагав будувати нашу компанію з чистки килимів/відновлення після повені, контролю за шкідниками з Сарою, моєю прекрасною дружиною. Я дійсно люблю мого Спасителя, дружину, дітей і сім’ю.

Чому я мормон

Хоч я і мав честь виховуватися в сім’ї добрих і люблячих батьків, мені було важко розуміти все довкола, скоріш через те, що я мав хворобу, яка зараз широко відома, як синдром дефіциту уваги, який, можливо, й привів мене до того, що я кинув виклик усьому і всім, і трохи відірвався від реальності, я думаю, ви мене розумієте. Щоб втекти від нудьги і розчарування, я відчував потяг подорожувати, щоб нагодувати свою зголоднілу душу і допитливий розум. Незадовго до початку моїх пригод автостопом, шукаючи Новий Світ, на стіні заводу чорним мастилом я написав “ВИПУСТІТЬ МЕНЕ ЗВІДСИ”! (трохи схоже як в ‘Antz’!) Нарешті, я був ВІЛЬНИЙ, так я думав. Хоча я знайшов багато друзів з усіх соціальних класів і, без сумніву, мав досить бурхливий, позитивний та негативний досвід, душа моя ще голодувала. Я вдячний, що роками пізніше я дізнався, що моя дорога мати кожної ночі дивилась в напрямку місяця, благаючи Небесного Батька навчати мене, оберігати мене, допомагати і направляти мене. Я згадав багато чого хорошого, чого мій батько намагався навчити мене (див. “Книга Еноша” в Книзі Мормона). Мій пошук Правди РОЗПОЧАВСЯ. Працюючи в Ізраїлі, я відкрив в собі той факт, що тримаючи Біблію і дивлячись на небо, просив Бога допомогти мені в моєму пошуку миру і полегшенні від мук і, якщо існувала Правда, будь ласка, щоб Він допоміг мені знайти її, якщо Він існував або достатньо про мене дбав. Я свідчу, що за долі секунди я відчув, що кожне слово в цій книзі проникло у кожнісіньку клітинку мого єства. Як же це могло статися? І що сталося? Пізніше я дізнався, що то був вплив Святого Духа. Мені було дано духовне свідчення про Ісуса Христа. Я був схвильований, смиренний, але все ще збентежений. Що тепер? Час рухатися далі … автостопом додому! Знову отримав свою стару роботу, де напис “ВИПУСТІТЬ МЕНЕ ЗВІДСИ” все ще був на стіні! Після щирої молитви про прощення і скерування, того самого дня разом зі мною почав працювати член Церкви і пізніше познайомив мене з місіонерами. Той самий Святий Дух свідчив мені, що Джозеф Сміт був пророком Бога. Дякую, Господи, за все. Лови день!

Як я живу згідно з моєю вірою

Незабаром після приєднання до Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів я був висвячений у священики, що дало мені право брати участь у певних священних обрядах, таких, як щотижневе благословення причастя, яке є символом Останньої вечері Ісуса Христа перед тим, як Він страждав і був розп’ятий, а також владу христити нових членів. Я завжди розглядав це як прекрасний і смиренний привілей. Хоча я ніколи не ходив до університету і не мав ступінь з релігії і ніколи не був досвідченим біблійним ученим, я дізнався, що моє життя має сенс і мету. Я був натхненний тим фактом, що апостол Петро був рибалкою, коли Ісус сказав, “Іди за мною”. Завдяки Божественному натхненню ми покликані служити у церковних покликаннях. Покликання дають нам можливість рости і вчитися і любити людей, яким ми служимо. Оскільки в Церкві не має оплачуваного духовенства, часто це вимагає невеликої жертви, тому що життя дуже насичене, але коли я ставлю роботу Бога на перше місце, здається, що в мене з’являється більше часу, щоб робити щось інше і, на мій погляд, благословення є ціннішими, ніж будь-що, що можна купити за гроші. Я провідник для молоді в нашому місцевому підрозділі і навчаю й допомагаю молодим чоловікам віком від 12 до 18 років виховувати сильні моральні якості і віру в Бога, і вчитися любити, і служити іншим. Багато в чому мені допомагає та підтримує мій помічник на ім’я Іюан, який служив на місії в Японії і був там, коли стався землетрус, і він мав можливість допомагати. Він такий хороший хлопець і вчить мого молодшого сина Бена японським фразам і культурі, яку він любить, тому що дуже захоплюється анімаціями Манґа! Наш єпископ—такий класний. Він придбав старий триколісний автомобіль з двигуном 175 cм3, який ми ремонтуємо. Ми багато граємо в футбол, ходимо в походи, займаємося дюльфером, плаваємо на каное, стріляємо по мішенях, їмо піцу, допомагаємо розвивати навики виживання та допомагаємо працювати у городі людям похилого віку. Ми любимо це! Мене з іншим братом також призначили відвідувати раз на місяць 3 сім’ї, щоб доносити щомісячне послання любові і підтримки, а коли потрібно, допомогти фізично. Декілька років я також працював над багатьма благодійними проектами. Люблю це!