mormon.org У всьому світі
Наші люди
Наші цінності
Наші віровчення
Відвідайте нас
.

Привіт, мене звуть Irene

  • Irene Monterroso
  • Irene Monterroso
  • Irene Monterroso
  • Irene Monterroso
  • Irene Monterroso
  • Irene Monterroso
  • Irene Monterroso
  • Irene Monterroso

Про себе

Я дружина і мати. Серед усіх ролей у моєму житті, ці найголовніші. Я люблю ділитися з членами своєї сім’ї, братами і сестрами та батьками; брати участь у спільних сімейних заходах; і бути вдома. Мені приємно знати, що моя домівка---це місце, де я можу відчувати любов інших людей і мого Небесного Батька. Музика також є важливою частиною мого життя. Для мене це не просто професія; це те, чим я люблю займатися. Я відчуваю велике благословення, що можу працювати з чимось, що приносить мені таке велике задоволення. Кожного дня я граю дуже прекрасну музику з Національним симфонічним оркестром. Я відчуваю, що навколо мене дуже великий світ, сповнений емоціями, розповідями з минулого і людьми, які живуть зараз і жили давно. Зараз я вагітна і можу поділитися цим унікальним світом зі своїм малям! Я дуже вдячна за те, що у мене є чоловік, який підтримує мене в усіх сферах мого життя. Я також рада за особливу дівчинку, яку нам послав Господь. Я люблю вчитися з нею, розвивати її почуття, навчати її грати на альті та брати з собою на уроки з гри на фортепіано. Вона така гіперактивна дівчинка, то ж, здається, мені залишається лише наслідувати її енергійний темп! Оскільки ми живемо у сільській місцевості з такими прекрасними ландшафтом і пейзажами, я відчуваю сильний зв’язок з природою і ставлюся до неї з глибокою повагою. Читання, відвідування красивих місць у нашій місцевості, вправи та роздуми (у ті нечисленні хвилини, які я можу собі дозволити при такому доволі напруженому житті, як у мене), займають решту мого часу.

Чому я мормон

Мої переконання і життя у Церкві дуже важливі для мене. Зараз, коли в мене є власна сім’я, за яку я відповідальна, я набагато більше ціную набуте мною знання про своє життя на землі, про те, звідки я прийшла і куди йду. У цьому сенсі наявність ширшої перспективи щодо моєї мети у житті допомагає мені просуватися вперед з чітко визначеними пріоритетами. Моє серце сповнене великою радістю від знання, що моя сім’я, подібно до всіх сімей, має потенціал стати вічною і жити завжди з Небесним Батьком. Саме тому вона є найголовнішим у моєму житті. Якщо моя сім’я не може бути зі мною на вічність, ніщо інше не матиме сенсу---ні слава, ні гроші, ні навіть професійний успіх. Наше життя на землі повинно бути зосереджене на поглибленні нашої любові до інших. Чи може бути кращий спосіб розпочати це робити, ніж з тими, хто є найближчими для нас? Знання про те, що Небесний Батько зробив для нас, виявивши нам Свою велику любов через Свого Сина, Ісуса Христа, сповнює мене глибокими почуттями смирення і вдячності. Це дар, за який я не в змозі щось заплатити взамін. Однак я можу намагатися жити гідним Його життям. Я вдячна за Його євангелію у моєму житті та все, чого я можу навчатися щодня. Знання про те, що я дитина Бога і що я можу слухати Його мудрі поради, які скеровують мене у житті, а також мою сім’ю на нашому земному шляху, приносить мені втіху. Я відчуваю себе благословенною, оскільки знаю, що можу спілкуватися з нашим Батьком через молитву. Я вдячна за те, що Ісус Христос---мій друг, хоча я не завжди виправдовую Його сподівання і сходжу з дистанції. Я знаю, що Він терпеливо ставиться до мене і чекає на мене, щоб ми могли продовжити наш шлях разом. Я вдячна за те, що Він дозволяє мені йти поруч із Ним і що Він часто несе мене на руках.

Як я живу згідно з моєю вірою

У неділю в церкві я вчитель ясельної групи. Ясельна група---це клас для дітей віком від 18-ти місяців до 3-х років. Моя дочка---у цій групі. У нас дуже особливі й ніжні уроки. Вони уважно слухають, наче пригадуючи щось, що вони недавно відчували в небесах. Мені також дуже подобається відвідувати інших жінок, яких ми називаємо сестрами в Церкві. Як чудово бачити, що у церковній групі можуть бути такі прекрасні жінки, втім, усі ми багато навчаємося одна від одної. Нас втішають і ми втішаємо. Я люблю відвідувати церковні заходи протягом тижня. Коли ми йдемо туди всією сім’єю, це нагадує мені, як я ще маленькою дівчинкою відвідувала їх з батьками та братами і сестрами. То були радісні дні. Ми також ходимо до храму. Він відрізняється від дому зборів. У храмі ми уклали священні та особисті завіти з Богом. Я відчуваю глибокий мир у тому святому місці. Я приходила туди з багатьма турботами і йшла звідти втішеною. Найголовніше, я постійно пам’ятаю хто я і молюся про натхнення, щоб я могла скеровувати своє життя і своєї сім’ї. У мене є дорогоцінні спогади з тих часів, коли я служила храмовим працівником до того, як народила дітей. Нарешті, мої музичні навички допомогли мені служити в Церкві. Я грала гімни під час недільних богослужінь зі своєю сестрою, яка грає на кларнеті. Я також диригувала хором, до складу якого входили дуже особливі та віддані брати і сестри. Наш хор не складався з професійних співаків, а я не була професійним диригентом хору. Я дуже гарно граю на альті, але диригувати хором---то зовсім інша справа. Це хор, в якому багато прекрасних людей, сповнених бажанням виливати свої серця і поклонятися Господу. Ми працювали дуже старанно і я завжди була вражена, як добре все відбувається, коли наш хор співає під час церковних богослужінь. Це неначе Сам Господь надихнув і зробив так, щоб все звучало дуже чудово. Мені як професійному музиканту іноді складно це зрозуміти. Як дитина Бога я знаю, що це маленькі чудеса, які відбуваються у нашому житті.