mormon.org У всьому світі
Наші люди
Наші цінності
Наші віровчення
Відвідайте нас
.

Що ви робите, щоб сприяти зміцненню сім’ї та її успіху?

  • Кілька років тому ми з чоловіком на річницю нашого шлюбу написали сімейне твердження про цілі і принципи нашої сім’ї. Це допомогло нам визначити план щодо того, якою ми хочемо бачити нашу сім’ю зараз і в майбутньому. Ми виконуємо його крок за кроком і знаходимо силу в основних діях, таких як молитва і регулярні сімейні вивчення Писань. Щонеділі ми відвідуємо церкву, де приймаємо причастя. Ми пояснюємо нашим дітям, чому причастя і Церква важливі для нас. Ми також докладаємо зусилля, щоб раз на тиждень проводити сімейний вечір, який у мормонській Церкві називається сімейний домашній вечір. Щотижня ми з чоловіком проводимо короткі уроки про євангелію, після чого, як правило, граємо в ігри. Іноді нам здається, що діти не звертають уваги, але пізніше вони згадують щось із того, про що був урок, і ми бачимо, що в дійсності вони слухали. Понад усе, ми намагаємося подавати хороший приклад. Коли наші діти бачать, як ми допомагаємо іншим, вони хочуть допомогти одне одному—діти завжди наслідують своїх батьків. Крім сімейного домашнього вечора, час від часу ми проводимо “виконавче обговорення” під час якого ми з чоловіком обговорюємо наші потреби як сім’ї (фінансові, освітні, фізичні, духовні і т. і.). Іноді усе це здається приголомшливим, але ми намагаємося визначити, які кроки ми можемо зробити, щоб дійти туди, куди хочемо потрапити. Під час цих виконавчих обговорень ми також переглядаємо наші попередні цілі і обговорюємо наші успіхи і те, що б ми могли зробити краще. Це постійна робота. Показати більше

  • Кожного понеділка ми проводимо домашній сімейний вечір. Це улюблений вечір тижня моїх доньок. Разом ми співаємо, молимося, а потім проводимо невеличкий урок, наприклад, про те, як ділитися, або про служіння чи про молитву, потім ми граємо в дитячу гру та пригощаємося частуванням. Ми з нетерпінням чекаємо на цей день, бо це допомагає нам зберігати певний спокій у домі, в якому часто панує безлад. Показати більше

  • Моя сім’я—найважливіше, що у мене є… і коли іноді наше зайняте життя диктує нам розпорядок, я почуваюся сильнішою, відстоюючи наше сімейне “дозвілля”. Ми намагалися поставити його на перше місце, трохи відірвавшись від усього світу… не звертаючи уваги на телефонні дзвінки, вимкнувши телевізор та комп’ютер і просто гарно проводячи час разом усією сім’єю. Коли ми завантажені роботою, діти часто питають: “Чи можна провести “домашній сімейний вечір?” Зазвичай, нічого особливого, просто ігри, попкорн, розпалювання багаття… будь-що разом!!! Показати більше

  • Ми присвячуємо час, аби побути разом сім’єю, ми обговорюємо разом щоденні події в нашому житті і ми говоримо про євангелію. Показати більше

  • Я та мій чоловік молимося разом щоранку та щовечора та молимося окремо. Ми також вивчаємо Писання як разом, так і окремо. Окрім того, як закликає нас Церква, ми виділяємо один вечір щотижня, понеділок, щоб провести його разом; і знаючи, якими іноді жахливими можуть бути понеділки, рятує тільки те, що вони також можуть бути нашими “домашніми сімейними вечорами”. Разом ми співаємо гімн, плануємо наш тиждень, ділимося духовною думкою, а потім разом продовжуємо вечір. Ми ставимо щастя одне одного вище свого, ми спілкуємося, ми живемо в міру наших можливостей, самовіддано, як вчив нас Христос. Показати більше

  • Я насолоджуюся своєю родиною. Довго я не могла зрозуміти, наскільки важливою є родина. Все через мене…, егоїстка в повному розумінні цього слова, але я знаю, що вони—моє багатство! Я поважаю їхній час та простір, і коли їм треба підбадьорювання, я готова допомогти. Сім’я дуже важлива! Так чудово бачити частинку себе в кожному з них. Ого! Показати більше

  • Незважаючи на всілякі спокуси заглибитися в мистецьку професію, разом з чоловіком я прийняла рішення бути матір’ю-домогосподаркою. Я впевнена, що таке рішення розчарувало деяких моїх професорів, які покладали високі надії на мою дуже успішну та бажану кар’єру одразу після коледжу. Однак ми прийняли таке рішення, тому що були в змозі досягти цієї мети, і ми б ніколи не стали судити працюючих матерів або матерів-одиначок, які мають працювати не вдома. Таке рішення задовольняло наші сімейні обставини. Я вирішила відкласти свою мистецьку кар’єру, доки діти не стануть дорослішими, або звести роботу до мінімуму, особливо, коли вони такі малі. Після 19 років виховування дітей, я так вдячна за те рішення, не тільки тому що я була з ними в добрі чи погані, чудові або складні моменти, але й тому що коли роки проходять, ви вже не можете їх повернути назад. І ті 19 років дуже швидко сплинули. Я ніколи не шкодуватиму про рішення залишитися вдома з моїми дітьми. Я ніколи не відчувала, що змушена робити це. Це було моє рішення. Хоча світ може засуджувати таке рішення і менше поважати мої розумові здібності, здається, що не має значення, коли хтось вважає, що бути мамою видається недоречним, коли хтось вважає, що бути мамою, в будь-якому випадку, не для “мене”. Це все задля “них” і заради того, щоб виховувати в маленьких серцях та розумах уміння бути самодостатніми, урівноваженими, здібними та чуйними людьми, бути особистостями з цілісністю та характером, та перш за все, бути дітьми, які завжди відчувають любов та впевненість у знанні, хто вони такі—діти Бога із знанням повноти євангелії Ісуса Христа. Особливо зараз, коли 3 із 4 дітей підлітки, я бачу, як це рішення стати домогосподаркою принесло величезну користь їм та мені. Наші стосунки—тісні та міцні, і я побачила, якими людьми вони стають. Вони не тільки діти доброї вдачі з високими стандартами і з відчуттям відповідальності, але і достатньо дорослі, щоб бути мені також хорошими друзями. Зрештою, повнота євангелії призначена для того, щоб допомагати сім’ям створювати дійсно важливі узи, де для любові не існує меж, навіть у складні моменти ми радимося в спільній молитві, молимося одне за одного, допомагаємо та служимо одне одному та, безумовно, любимо. І незважаючи на будь-які інші обставини, батьки мають право отримувати відповіді на молитви щодо нашого найсвященнішого наставництва над нашими дітьми. Нам радять залучати нашого Небесного Батька до процесу виховання, що дуже втішає. Як мати, я отримала багато відповідей на молитву стосовно моїх дітей та їхніх духовних потреб, навіть знання, коли дитина може бути у духовній небезпеці. Я так вдячна за силу молитви. Це значить, що божество реальне та повнота євангелії в ці останні дні істинна. Я бачу Його руку кожного дня, у дрібних та крихітних деталях мого життя, я можу порадитися з Моїм Небесним Батьком щодо того, як найкраще мені можна провести свій час і послужити своїй сім’ї. Молитва також допомагає мені долати розчарування, оскільки природа сімейних стосунків часто пов’язана з розчаруваннями та складнощами, а іноді—з битвою бажань. Коли я спираюсь у своєму вихованні дітей на любов Ісуса Христа, це завжди допомагає мені бачити їх, як дітей Бога. Коли під час таких складних моментів я зупиняюсь та молюся, це допомагає мені ясно побачити ситуацію, а слова “Як Спаситель би впорався з цим?” або “Будь ласка, дай мені сили” допомагають мені не зірватися та підійти до таких ситуацій більш виважено і з гідністю до кожного. Врешті-решт, застосовуючи кожного дня принцип молитви та вивчення Писань та прагнучи небесної допомоги в щоденній роботі через особисту та сімейну молитви, проводячи з користю час разом, протягом якого часто виникають несподіванки, і є тими способами, які Небесний Батько створив для зміцнення сімей. Показати більше

Без результатів