mormon.org У всьому світі
Наші люди
Наші цінності
Наші віровчення
Відвідайте нас
.

Чи не могли б ви розповісти про своє хрищення?

  • Колись я постився і молився, щоб дізнатися, чи є Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів, тобто мормонська церква, істинною Божою Церквою, і отримав ствердну відповідь. Тоді я зрозумів, що маю христитися. Я ніколи не забуду той день, коли уповноважений носій священства занурив мене у воду і я вийшов з води, відчуваючи себе очищеним від своїх колишніх гріхів. Показати більше

  • Я христився у 2001 році. Це була дуже цікава подія. Все було новим для мене, бо я завжди був католиком. Моя сім’я й дружина були присутні на хрищенні. Показати більше

  • Мені було вісім років в Едмонтоні, Альберта, Канада. Мій батько охристив і конфірмував мене в члени Церкви. Надворі було сніжно та холодно, але не було нічого теплішого, безпечнішого та приємнішого, ніж сидіти поруч з батьком та тримати його руку. Він помер три року тому, але я можу закрити очі і все ще відчути мою маленьку руку в його руці. Показати більше

  • Я був охрищений у віці 23 років після того, як прочитав Книгу Мормона та був навчений чудовими мормонськими місіонерами. Це був вирішальний момент у моєму житті, вхід до нового початку, слідуючи за прикладом та вченнями Ісуса Христа. Після 35 років я все ще пам’ятаю хвилювання від того, що буду христитися та спокійні відчуття, які супроводжували ту подію. Я був щедро благословенний з того дня, розвиваючи багато талантів та відчуваючи особисте зростання через служіння нашим друзям та ближнім. Це було і продовжує бути чудовою подорожжю. Показати більше

  • То було чудово! Показати більше

  • Коли мені було 10 років, я охристилася. Я поїхала у гості до сім’ї у Вайомінг, де моя мама і тітка загорнули мене в біле простирадло. Вони вирізали дірку посередині для моєї голови, а потім підперезали мотузкою мою талію, щоб вийшло христильне вбрання. Коли я ступила на розталий сніг Кроу-Крік, то думала, що замерзну до смерті. Це було у кінці серпня, але вода була неначе у січні. Коли після занурення у воду я виринула на поверхню, то стояла по коліна в крижаній багнюці. Мій дядько швидко поніс мене на берег річки, де мене загорнули в теплу ковдру і всадили на колоду. Саме на цій колоді до мене прийшло розуміння про Святого Духа. Мене вчили, що Дух Святий є членом божества, відомий як Утішитель. Сидячи там, загорнута у теплу ковдру, я відчула, як це бути огорнутою любов’ю нашого Утішителя. Для мене Він був небесним другом, Який буде зі мною до тих пір, поки я живу гідно цього дару. Огорнута ковдрою, я почала відчувати тепло, яке йде від присутності Святого Духа. Це було неначе сидиш загорнутою у цю ковдру, відчуваючи тепло, безпеку і мир до кінця мого життя. Я знаю тепер, що багато разів в моєму житті під час моїх самих жахливих часів мене втішав Той Самий Утішитель. Я намагаюся прожити своє життя, будучи гідною Його присутності щодня. Спонукання обирати те, що є правильним, уникати небезпеки, пом’якшувати скам’яніле серце або заспокоювати сумуючих---все це стало благословеннями того дня в холодних водах Кроу-Крік! Показати більше

  • Якщо ви такі як, я, то в дитинстві вдавали із себе принцесу. Ви могли вбиратися як принцеса, класти вінець собі на голову, тримати жезл у свої руці і гордовито ходити по кімнаті, відчуваючи себе правителькою. Це класно! Ви пам’ятаєте це почуття. Я охристилась, коли мені було вісім років. Я й досі добре пам’ятаю ту подію, бо пам’ятаю, що відчувала. Я була вдягнена в біле і сиділа поряд з моїм татом у каплиці у нас в церкві. Мій тато також був одягнений у біле, бо він мав звести мене у воду, щоб охристити мене. Я знала, що мої гріхи було змито, і я з впевненістю відчувала (наскільки це було можливо у 8-річному віці), що Сам Бог дивився в той день на мене з небес. Я була впевнена, що Він бачить мене і що Він гордий за мене. Мені було приємно думати про це. Ви можете подумати, про які це гріхи можна турбуватися у 8 років. Але мене вчили все моє життя, що я несу відповідальність за свої думки і дії. Мене вчили, що вчинки, які шкодять, або бездумні неправильні дії були маленькими кроками на стежці, що веде до неправильної дороги. Я вважала, що бути охрищеною—це перший крок для того, щоб повернутися до Бога і жити з Ним, коли закінчиться це життя. Мене навчали, що слід сподіватися від себе найкращого, і завжди старатися ставати якомога вищою духовно і робити все якнайкраще. Кожний допускається помилок. Шлях до щастя і самовдосконалення проходить через негайне визнання тих помилок, залагодження, наскільки це можливо, зробленої шкоди, визнання своїх помилок особисто або в молитві, а також подальші старання. Моє хрищення дало мені відчути себе не гордовитою, величною принцесою, воно дало мені відчути себе піднесеною і надзвичайною. Я знала, що я на правильному шляху, і це приємне почуття. Показати більше

  • Це дійсно було просто. Зі мною була сестра і я відчувала спокій. У мене не було відповідей на всі запитання, але були відповіді щодо того, що є важливим, і я мала віру в Бога. Я вірила в те, що свого часу решту буде мені відкрито. Показати більше

Без результатів