mormon.org У всьому світі
Наші люди
Наші цінності
Наші віровчення
Відвідайте нас
.

Божі
Заповіді

Божественний провід

Пам’ятаєте, як батьки навчали нас правилам, коли ми були маленькими? Таким правилам, як не гратися на дорозі чи не гратися із сірниками. А пам’ятаєте, як ці правила іноді здавалися вам обтяжливими, наче батьки самі вигадали їх, щоб не дати нам робити те, чого нам дуже хотілося—те, що, на нашу думку, могло зробити нас такими щасливими? Коли ми виросли, ми дізналися, наскільки важливі ці правила і як сильно ми могли постраждати або навіть загинути, якби не виконували їх.

Так само, як і наші батьки в часи нашого зростання, Бог дає нам заповіді, щоб допомогти зосередитися на тому, що є найважливішим, і залишитися в безпеці. Мета усіх Його настанов—дати нам безпеку, допомогти залишатися ближче до Нього, і зрештою дати нам більше свободи і щастя.

Слово “заповідь” може навести нас на думку про десять заповідей—про список заборон—але Бог каже нам не тільки про те, чого нам не слід робити, Він також каже, що ми повинні робити. Його найбільше сподівання—наше вічне щастя, тому ми можемо бути впевнені, що Його заповіді це не обмежуючі правила, але божественний провід, який має захистити нас від шкоди і вести до кращого життя.

Дві великі заповіді

Наша слухняність заповідям Бога починається з нашого бажання виявити нашу любов до Нього, до наших ближніх і до самих себе. Коли Ісус Христос був на землі, один чоловік запитав його: “Котра заповідь найбільша в Законі?” Ісус відповів:

Цими кількома реченнями Ісус Христос навчає нас, що головним в усіх цих повеліннях і заборонах є любов до Бога і любов до людей, які нас оточують. Коли ми думаємо про заповіді, перелічені внизу, буде добре розглянути, як кожна з них пов’язана з цими двома основними заповідями.

Часто моліться

Молитися може будь-хто, будь-де і будь-коли. Чи молимося ми на колінах, сидячи чи стоячи, вголос чи мовчки, у групі чи індивідуально, Бог почує нас і відповість нам. Молитися настільки легко і просто, що ми можемо навіть не усвідомлювати наскільки величний цей привілей. Це пряма лінія спілкування з нашим Небесним Батьком, Який прагне допомогти нам розв’язати наші проблеми і дати відповіді на запитання. Хоча, можливо, Він не завжди відповість одразу ж чи так, як ми очікуємо, ми віримо Писанням, де сказано: “Просіть—і буде вам дано, шукайте—і знайдете, стукайте—і відчинять вам” (Матвій 7:7).

Нам заповідано часто молитися, оскільки чим більше ми розмовляємо з Богом, тим сприйнятливішими будемо до Його проводу, коли стикаємось з труднощами. Це є прикладом того, як благословення за дотримання заповіді набагато перевищують зусилля, яких вимагає її виконання.

Вивчення Писань

Більшість Писань були написані понад тисячу років тому, тому, можливо, важко уявити, як читання їх може допомогти нам тут і зараз. Але оскільки мудрість Бога є вічною, ми можемо читати Писання і застосовувати уроки, які там є, у власному житті. Можливо нас було підвищено на роботі, чому ми дуже радіємо, але водночас і непокоїмося, чи зможемо впоратися з новими обов’язками. Це занепокоєння може здаватися суто мирським—таким, щодо подолання якого ми не зможемо знайти допомоги в Писаннях—але розповідь про те, як Бог покликав Еноха пророкувати, може допомогти нам впоратися з нашим страхом. Після того як Бог попросив його закликати злочестивих людей, які оточували його, покаятися, Енох смиренно запитує: “Чому це я знайшов прихильність у Твоїх очах, я ж бо просто хлопець … ; бо я тяжкоустий; так чи я слуга Тобі?” Господь запевняє Еноха, кажучи: Мойсей 6:31–32

Енох робить те, що заповідав Господь, і стає красномовним пророком, допомагаючи своєму народу змінити їхні серця. Його випробування навчає нас, що Бог допоможе нам розвинути здатність робити те, що, як нам здавалось, ми нездатні робити, якщо ми будемо виявляти нашу віру в Нього.

Заповідь вивчати Писання дуже схожа на заповідь часто молитися. Бог хоче, щоб ми читали Його слова, оскільки вони допомагають нам знати Його волю. А виконання волі Бога завжди в наших інтересах. Писання містять знання, які Бог відкрив Своїм дітям через пророків.

Зберігати Суботній день святим

У нинішні часи неділя стала сприйматися як будь-який інший день. Багатьом з нас треба працювати, і після цього ми намагаємося доробити усе, чого не встигли в суботу. Складається враження, що вихідні є більш зайнятими, ніж решта тижня. Але неділя, тобто Суботній день—це час поклонятися Богу і можливість відпочити від наших щоденних обов’язків. Після того як Бог створив землю за шість днів, Він призначив сьомий день бути днем відпочинку і згадування. У неділю ми можемо проводити час із друзями і сім’єю, відвідувати хворих чи самотніх, проводити більше часу за вивченням Писань і відвідувати церкву. У церкві ми співаємо, молимося і обговорюємо євангелію з іншими членами церковної громади, і ми також причащаємося на згадку про Спасителя. У церкві мормони причащаються приготованими хлібом і водою, які символізують тіло і кров Ісуса Христа. Ми можемо проводити цей час, думаючи про те, як Ісус Христос може нам допомогти і як ми можемо краще дотримуватися завітів, які ми з Ним уклали.

Зберігаючи святість Суботнього дня, ми не лише відпочиваємо від стресів, накопичених протягом робочого тижня, але й виявляємо повагу до Бога. Цей день є нагадуванням для нас про те, що нам слід сповільнити напружений темп нашого життя, щоб подякувати нашому Творцеві. Неділя—це день, якого можна чекати з нетерпінням, як день, коли можна насолоджуватися тим, що дійсно має значення.

Хрищення і конфірмація

Одна із цілей хрищення—це символічно змити наші гріхи, але навіть Ісус Христос, який жив досконало, христився. Ісус христився, оскільки це заповідь і Він хотів показати досконалий приклад слухняності божественному проводу Небесного Батька.

Обряди хрищення і конфірмації є способом показати нашу готовність взяти на себе ім’я Ісуса Христа, тобто стати християнами і докладати найкращих зусиль, щоб завжди жити відповідно. По-перше, коли ми христимося, нас занурює у воду і піднімає з води людина, яка має на це владу від Бога. Ця дія символізує смерть Ісуса Христа, Його погребіння і воскресіння, і вона також символізує кінець нашого старого життя і початок нового життя в якості Його учнів. Після нашого хрищення людина, яка має на це повноваження, кладе руки на нашу голову, дає нам право отримати дар Святого Духа і конфірмує нас членами Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів.

Йти за пророком

Чи доводилося вам чути враження про певну подію зі слів однієї людини, а потім протилежні враження іншої людини, і обидві версії здавалися правдивими? Як нам знати, чому вірити, коли так багато людей і думок прагнуть заволодіти нашою увагою? Щоб допомогти нам знати Свою волю—щоб допомогти нам пізнати істину—Бог покликає пророків і апостолів бути Його промовцями. Пророк—це вірний, праведний, чоловік, обраний Богом свідчити від Його імені тут на землі. Апостоли—це пророки, обрані Богом бути особливими свідками Ісуса Христа і Його божественності. Щоб говорити від імені Бога, пророки і апостоли повинні мати священство, тобто божественні повноваження, необхідні для такої священної відповідальності.

Бог покликав пророків протягом всієї історії людства. У Біблії ми читаємо про таких пророків, як Адам, Авраам, Мойсей, Павло та багатьох інших. Ми віримо, що Бог також покликав пророків скеровувати нас сьогодні. Джозеф Сміт був першим пророком, покликаним у цьому розподілі, тобто розподілі Церкви, і з тих пір на землі завжди був пророк. Людину, яку покликано говорити від імені Бога і скеровувати Його Церкву сьогодні, звуть Томас С. Монсон.

Попросивши нас іти за пророками, Бог в дійсності закликає нас залишатися ближчими до Нього, так само, як і тоді, коли Він просить нас часто молитися і читати Писання. Дослухаючись до пророків, ми дізнаємося чи заново пізнаємо, що нам слід робити, аби прийняти Спокуту Ісуса Христа і стати гідними усіх благословень, які Бог бажає нам дати. Бог обіцяє, що ті, хто йдуть за пророками “є спадкоємцями царства Божого” (Мосія 15:11).

Виконувати Десять заповідей

Після того, як Мойсей вивів дітей Ізраїлю із полону, він пішов на верхів’я гори Синай і говорив з Богом. Коли Мойсей спустився з гори, у нього були Десять заповідей, які йому відкрив Господь, вигравіювані на кам’яних таблицях. Сьогодні, тисячі років потому, ми виконуємо ці заповіді.

Дотримуватися закону цнотливості

Сила породження є священною частиною Божого плану. Вона є виявом любові і дозволяє чоловіку і дружині створювати життя. Бог заповідав, щоб ця сила і привілей статевих стосунків застосовувалися лише між чоловіком і дружиною, які законно уклали шлюб. Ця заповідь називається закон цнотливості. Її дотримання вимагає утримання від сексу до шлюбу і повної вірності і відданості своєму подружжю після шлюбу. Бог очікує, що ми будемо зберігати наші думки чистими і будемо скромними у нашому одязі, мові і вчинках (Матвій 5:27–28).  Нам також слід уникати перегляду порнографії і участі у гомосексуальних стосунках.

Ми розуміємо, що принципи закону цнотливості відокремлюють Церкву Ісуса Христа Святих Останніх Днів від решти світу і можуть здаватися для них занадто суворими, однак дотримання цієї заповіді приносить великі благословення миру, самоповаги і самоконтролю.

Дотримуватися Слова мудрості

Вживання певних продуктів або утримання від вживання чи використання інших продуктів є однією з найпомітніших ознак нашої віри. Воно ґрунтується на нашому переконанні, що наші тіла є дорогоцінним даром від Бога. Ми віримо, що Він дав нам настанови стосовно того, як найкраще піклуватися про них. Через одкровення Джозефу Сміту у 1833 році Бог дав закон здоров’я, який називається Слово мудрості. Слово мудрості забороняє вживання алкоголю, кави і чаю і використання тютюну. Це також означає, що ми не використовуємо заборонених законом наркотиків і не зловживаємо наркотиками, які виписуються за рецептом лікаря.

Слово мудрості також заохочує нас вживати багато фруктів та овочів у свій сезон, велику кількість зернових і помірну кількість м’яса. Воно нагадує нам, що ці продукти слід вживати з “розсудливістю і дякуванням” (Учення і Завіти 89:11). Окрім цих конкретних настанов, Церква дає загальні настанови, навчаючи нас вести здоровий спосіб життя: достатньо спати, регулярно виконувати фізичні вправи й уникати крайнощів у харчуванні. Завдяки Слову мудрості ми можемо бачити, що Бог переймається не лише нашим духовним станом, але й фізичним здоров’ям. Закликаючи не вживати речовини, які можуть викликати згубні звички, Слово мудрості наголошує на важливості нашої свободи вибору. Коли у нас є залежність від чогось, як наприклад від паління або вживання алкоголю—це стосується й усіх інших видів поведінки, яка викликає появу згубних звичок—ми стаємо рабами цих звичок. У нас зменшується здатність приймати власні рішення і контролювати власне життя.

Оскільки мета нашого приходу на землю—навчатися і розвиватися через прийняття власних рішень, ми бачимо, чому Бог просить нас уникати того, що обмежує нашу свободу вибирати. Якщо ми дотримуємося Слова мудрості, Бог обіцяє нам не лише краще здоров’я, але також “мудрість і великі скарби знання” (Учення і Завіти 89:19). Завдяки дотриманню Слова мудрості ми стаємо більш сприйнятливими до спонукань Божого Духа.

Дотримуватися закону десятини

Віддаючи Господу частину того, чим Він благословляє нас, ми отримуємо можливість зробити внесок у Його роботу на землі. Сплачувати десятину означає віддавати десяту частину нашого доходу Церкві, щоб її було використано для просування роботи Бога на цій землі. Дехто може подумати, що це наче тягар, але це не так—це благословення. З давніх часів Бог просив Свій народ дотримуватися закону десятини.

Десять відсотків нашого доходу можуть здаватися величезною сумою, особливо багатьом з нас, кому вже здається, що ми живемо на межі наших бюджетів. Але якщо ми дотримуємося закону десятини, Бог обіцяє, що Він “небесні отвори нам відчинить, та виллє нам благословення аж надмір” (див. Малахія 3:10).

Благословення можуть мати різний вигляд. Іноді ми благословенні тим, що нам вистачає меншого на довше, що ми знаходимо способи відкласти гроші, не втративши радості життя. Часто сам той факт, що ми виділяємо десять відсотків від зароблених грошей, змушує нас із більшою ретельністю складати бюджет з використання решти 90 відсотків. А якщо наші витрати залишаються в рамках бюджету, то коштів завжди вистачає на довше. У якій би формі не приходили благословення, сплата десятини нагадує нам, що все, пов’язане з Богом, завжди триваліше за мирське. Це також допомагає нам пам’ятати, що все, що ми маємо, приходить від Бога, і що ми можемо виявити Йому нашу вдячність, повертаючи від цього невелику частину.

Дотримуватися закону посту

Один раз на місяць Бог просить нас поститися, тобто не їсти і не пити, пропускаючи два прийоми їжі. Якщо цьому заважає поганий стан здоров’я або вік (наприклад, дуже малий вік), піст можна адаптувати, щоб пристосувати до особистих обставин. Піст без молитви, як кажуть деякі люди, це просто голодування. Ми вибираємо конкретну потребу або запитання, і під час посту молимося про допомогу. Мойсей, Давид, Естер, Ісус та багато інших постилися для того, щоб стати ближчими до Бога і більш сприйнятливими до Його скерування. Ми бачимо, що коли ми постимося і молимося з вірою, ми стаємо більш смиренними, здатними глибше відчути любов Бога і ясніше розуміти Його волю. Постячись, ми також демонструємо свою готовність і здатність контролювати бажання нашого тіла, а це може знадобитися нам під час інших випробувань, коли буде потрібна саме така витривалість.

У Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів перша неділя кожного місяця призначена днем, коли членів Церкви просять поститися. Нас заохочують:

Виконувати і шанувати закони

Ми віримо в дотримання законів країни, в якій живемо (див. Уложення віри 1:12).   мормонам радять бути хорошими громадянами, брати участь у державному управлінні та в політичному процесі і служити нашим територіальним громадам в якості активних, небайдужих громадян.

Свідомий послух

Бог не хоче, щоб ми підкорялися Його божественному проводу сліпо або через страх покарання. Він хоче, щоб ми свідомо виявляли слухняність, застосовуючи нашу свободу вибору. Нам треба здобути власне свідчення, або переконання, що саме Він дав заповіді і що вони допомагають нам бути щасливішими у житті. Щоб отримати це свідчення, нам слід застосовувати віру. Нам слід мати справжнє бажання, і нам треба бути готовими робити все необхідне, щоб отримати це знання.
У Книзі Мормона Небесний Батько дає наступне обіцяння:

Кожен може отримати особисте знання, що це—істина. Коли ми пізнаємо якусь істину, ми хочемо жити згідно з нею решту нашого життя. Заповіді не будуть здаватися якимись випадковими правилами байдужого Бога. Ми вбачатимемо в них божественне скерування, яке допоможе нам знайти шлях у заплутаному житті на землі. Дослухаючись до цього скерування у нашому повсякденному житті, ми відчуємо благословення і наше серце сповнить глибше відчуття миру й духовності.